Інформаційна культура 
— систематизована сукупність знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення інформаційної  діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб; 

— здатність долати інформаційні перешкоди та вільна орієнтація в інформаційному середовищі; культура взаємодії суб’єкта з інформацією; система поглядів людини на світ інформації, інформаційної грамотності та грамотності в галузі ІКТ; досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, рівень створення, збирання, збереження, перероблення та передавання інформації.

   Медіакультура 
— сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва та передавання інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому.
    На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

    Медіаосвіта
— частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні)

    Інформаційна грамотність
—  «наявність знань і умінь, потрібних для:
правильної ідентифікації інформації, необхідної для виконання певного завдання або вирішення проблеми;
ефективного пошуку інформації; організації, перетворення, інтерпретації   та аналізу знайденої інформації (наприклад, після скачування з Інтернету);
оцінки точності та надійності інформації;
дотримання етичних норм і правил користування отриманою інформацією,  у разі необхідності представлення або передачі результатів її аналізу та інтерпретації іншим особам;
подальшого застосування інформації для здійснення певних дій і досягнення певних результатів».
            («Керівництво з інформаційної грамотності для освіти впродовж життя», Хесус Лау, секція з інформаційної грамотності ІФЛА)

    Медіаграмотність — рівень медіакультури, який демонструє:
уміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою;
виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів;
свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи й типи контролю, які вони культивують.

    Медіа- та інформаційна грамотність — це система  знань, здібностей і сукупностей навичок, необхідних для розуміння того, яка й коли потрібна інформація, де та яким чином її отримати, як об’єктивно оцінити й організувати цю інформацію, як її етично використати.
Концепція медіа- та інформаційної грамотності виходить за рамки інформаційно-комунікаційних технологій і включає в себе навчання, критичне мислення та навички поведінки в межах професійних і освітніх кордонів та поза ними.
Медіа- та інформаційна грамотність передбачає комфортне використання всіх типів інформаційних ресурсів: усних, друкованих та цифрових.
Медіа- та інформаційна грамотність є фундаментальним правом людини в цифровому суспільстві та взаємозалежному глобальному світі, яке забезпечує активізацію соціальної участі.
Медіа- та інформаційна грамотність тісно пов’язана з навчанням упродовж усього життя.