Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою, йдеться у дослідженні ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.

З 19 січня 2019 року в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.

Що таке булінг?

Булінг або цькування – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно дитини в навчальному закладі.

До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо учнів.

Яке покарання?

Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.

Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові закладу освіти теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.

Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.

Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.

Як зрозуміти, що дитину цькують?

Індикаторів, які свідчать про знущання, досить багато. Але тут потрібно розуміти, що вони можуть говорити не лише про булінг, а й про інші форми насильства.

Серед таких загальних ознак: роздратованість, поява необґрунтованої агресії до слабших людей або домашніх тварин, невмотивовані напади плачу чи інші різкі зміни в поведінці. Це в тому випадку, коли дитина не розповідає про те, що її ображають.

Окрім психологічних ознак, можуть бути фізіологічні. Дитина може почати завдавати собі шкоди. Наприклад, інтенсивно розчісувати тіло чи з’являтимуться неконтрольовані рухи. Все дуже індивідуально, але на будь-яку нетипову зміну поведінки батьки завжди повинні реагувати.

Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу в школі?

1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.

2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в закладі освіти.

3. Написати заяву на ім’я директора закладу освіти.

Якщо у вас виникли питання або ви потребуєте підтримки і поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією

·         Дитяча лінія 116 111 (дзвінки приймаються з мобільного телефона) або 0 800 500 225 (дзвінки приймаються зі стаціонарних телефонів )

·         Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

·         Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

·         Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

·         Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;

·         Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

·         Національна поліція України 102.