Здоровій дитині легше навчатися.
Навчальна програма навіть у першому класі дуже напружена, хворіти часу немає, наздоганяти завжди важче, ніж засвоювати навчальний матеріал поступово разом з усіма.
Ще раз проконсультуйтеся з лікарями, пройдіть диспансерний огляд (якщо дитина ходить у дитячий садок, огляд вона пройде в садку). З'ясуйте, чи потребує ваше маля в якого-небудь лікування, чи зроблені йому необхідні щеплення. Лікар розповість вам, як правильно загартувати дитину, щоб до школи вона зміцніла.
Якщо ваша дитина не ходить у дитячий садок, починайте заздалегідь привчати її до режиму дня школяра. Нехай вона звикне рано прокидатися й рано лягати спати. В першій половині дня пограйте у школу, влаштуйте їй "уроки" малювання, читання разом з мамою або бабусею, можна повчити букви, складати слова з кубиків з буквами. Головне не перестаратися - нехай усе буде в радість.
"Хочу в школу!"
Проведіть екскурсію по школі, пройдіть подвір’ям, загляньте в кімнату першого класу, подивіться, як вона оформлена, які там меблі, як виглядає класна дошка. Обговорите вдома, що сподобалося, яке залишилося враження. Поступово у дитини прокинеться інтерес до нового "дорослого" життя. У розмовах з гордістю підкреслюйте "Він у нас уже дорослий, незабаром піде в школу". Почніть з підготовки - список усього необхідного є при вході в школу.
Колектив
Якщо ваша дитина ходила до дитячого садка, проблем не буде: вона вже знайома з дисципліною, уміє спілкуватися з однолітками й підкорятися педагогові. "Домашній" дитині буває важко упокоритися, що вона не одна, не найголовніша, не єдина, а така ж, як всі інші діти.
Учити або не вчити?
Деякі мами вважають, що спеціально вчити не треба, що дитинство має бути дитинством. Інші, навпаки, завантажують малят до межі: англійська мова, фігурне катання, танці, малювання, і т.д.
Так потрібно готувати дитину до школи чи ні? Педагоги й психологи вважають, що обов'язково треба. Тільки без примусу й покарань.
Як правильно підготувати дитину до школи й не відбити в неї бажання навчатися?
По-перше, розвивайте дитині руку: нехай вона більше малює, пише, вчиться тримати олівець у руці.
По-друге, обов'язково навчіть дитину читати. Читайте їй цікаві книги й запропонуйте дитині читати самій: останнє речення на сторінці, останній абзац, кожну четверту сторінку й т.д. Зупиняйтеся щораз на "найцікавішому місці", щоб маля захотіло довідатися, що далі. Оточуйте своїх дітей достатньою кількістю цікавих книжок, відповідайте на всі їхні питання, більше спілкуйтеся.
По-третє, будьте терплячі, якщо у дитини щось не виходить, це не означає, що вона "нетяма" або "тупиця". Не пришвидшуйте події, ваша праця не пропаде марно.
Ідемо в школу!
І от він - перший клас. Візьміть відпустку самі, потім нехай візьме відпустка батько або бабуся, не кидайте все на призволяще, ви потрібні першокласникові.
Будьте в курсі, дізнавайтеся щотижня, що дитина вивчає, які в неї успіхи, над чим ще треба попрацювати. Запасіться терпінням, приємно, якщо є успіхи, якщо ж немає - не трагедія. Робіть уроки разом з дитиною, але не перетворюйте домашню роботу в катування, не виходьте із себе й не виконуйте всю роботу за дитину. Хваліть дитину, навіть якщо результати не дуже хороші. Пам’ятайте, що успіх окриляє й дає сили.
Домашня робота.
Батьки повинні мати цілковите уявлення про те, що відбувається в школі, бути в курсі всіх подій. Навіть якщо у вашої дитини помірні успіхи не впадайте у розпач, погана оцінка не покарання, а настанова до дії. Заняття з дитиною - це нелегка праця, що вимагає терпіння, самовладання й дисципліни, але ви просто зобов'язані допомогти дитині самоствердитися, досягти успіхів в усьому і не тільки у навчанні.