Дедалі більше класних кімнат у школах Німеччини перевтілюються: в учнів та вчителів з’являються електронні дошки, планшети та цифрові книжки. Але як розумніше застосовувати нову техніку?

Коли Андре Шпанґ веде урок, дошка часто залишається чистою, а крейда невикористаною. 45-річний педагог викладає релігію та музику у кельнській гімназії імені імператриці Августи. Товсті томи й пильні карти тут, щоправда, відсутні. На своїх уроках Шпанґ використовує планшетні комп'ютери. Його школа рік тому придбала 30 "айпедів".

Кельнська школа підхопила модну тенденцію

Учні Андре Шпанґа вже звикли до того, що вчитель приходить у класну кімнату із важкими чорними валізами та роздає "айпеди". На його уроках виробляються листівки, плакати та презентації. Крім того, школярі пишуть статті в онлайн-енциклопедію Wiki. "Школярі відображають там лише те, що вони самі роблять. Це онлайн-зошит, який є вільним для всіх. Але дописувати туди можуть лише школярі або вчителі нашої школи. 90 відсотків контенту було створено школярами",- розповідає Шпанґ.

Те, що його школа використовує для такої роботи "айпеди", викликано суто практичними причинами: комп'ютерна кімната була постійно зайнята, "лептопи" надто важкі, щоб їх переносити по школі. Під час занять Шпанґ регулярно використовує мобільні програми - "аппи", доручає школярам компонувати музику за допомогою цифрових клавіш піаніно на планшетному екрані та записувати презентації на програмі-рекордері.

Хитра шахова комбінація

Не лише молоді колеги користуються новими технологіями, і не лише на окремих уроках, продовжує Шпанґ. Концерн Apple з усією силою пробивається на шкільний ринок. Нещодавно він презентував новинку – нову версію своєї безкоштовної програми "iBook". Ця програма має дозволити школярам та студентам завантажувати на "айпед" цифрові підручники.

Освіта є невід'ємною складовою Apple, каже керівник маркетингу концерну Філіп Шиллер. Схоже на спробу просвітницького наступу, насправді ж це ніщо інше як геніальна підприємницька комбінація. В школярах концерн бачить нове покоління послідовників Apple, які, один раз призвичаївшись до цієї марки, вже навряд чи перейдуть на інший продукт.

Не лише планшети із сенсорними екранами та купою програм прориваються на ринок товарів для школи. В наступ йдуть також розумні дошки, на яких писати потрібно спеціальними паличками або руками, можна переглядати фільми або пересуватись по інтернету. Цифрові книжки, які можна зручно листати на комп'ютері або "айпеді" та, звичайно ж, швидко актуалізовувати, теж шукають доступу до допитливих школярів.

Кінець шкільного навчання

Боннське об'єднання "Школи у мережі" бачить ще багато недоліків в устаткуванні шкільних кімнат новою технікою. "Школярі стають дедалі більшими знавцями цифрових медіа, і школа теж повинна не відставати, а підтримувати цей розвиток",- вважає керівник об'єднання Маріа Борш.

Вона закликає до підвищення кваліфікації вчителів. Тому що сьогодні не кожен вчитель може застосовувати нові медіа там, де це з педагогічного погляду доцільно. Критики побоюються, що з утвердженням цифрових комунікацій прийде занепад письма. Цифрові картотеки замість рукописних записів, записи у блогах замість дискусій в класі – може, це початок кінця навчання, шкільної комунікації?

Але вчитель Шпанґ використовує нові медіа саме для покращення комунікації у класі. Він привчає своїх учнів коментувати у бесіді один з одним зроблені ними дописи у Wiki, створює простір для активної спільної роботи. Невдовзі він даватиме завдання писати "твіти" на Twitter. Тоді поряд зі звичайною комунікацією ще одна буде вестися у цифровій формі – у вигляді "біжучого рядка" на стіні. Це експеримент, який дозволяє зрозуміти школярів у їхній життєвій реальності та ставить нові виклики перед педагогами.