Ідеальні батьки

  • 28.03.2018

Чим більше поваги і гармонії в твоїй сім’ї, тим в здоровіших умовах зростатимуть діти. Як батьки дітьми, так і діти батьками вельми часто залишаються не задоволені. Надії, які ми покладаємо одне на одних, на 100% ніколи не виконуються.

Питаючи школярів, яких батьків, на їхню думку, можна назвати ідеальними, довелося почути наступні відповіді:
          - Таких, що до нестями люблять своїх дітей.
          - Які роблять все, що попросить дитина.
          - Які працюють на гарній роботі, аби забезпечити свою дитину всім необхідним.
          - Такі, що не розпещують дитину.
          - Які дозволяють робити все, що вона забажає.
          - Такі, що ніколи не сварять своїх дітей, не б’ють і нічого не забороняють.
          - Такі, що підтримують зі своїми дітьми дружні стосунки.

Матінка природа

Психологи дійшли висновку, що батьки лише тоді будуть ідеальними для своїх дітей, коли дотримуватимуться елементарних правил у вихованні дитини. Матері й надалі створюватимуть комфорт і затишок у родині, дбатимуть про побут та кухню.

Татусі — підтримуватимуть дружину своєю любов’ю (аби вона була спокійна в роботі з дітьми), дбатимуть про захист та безпеку родини, навчатимуть малюків самостійності. Діти, які розвиваються в гармонійних умовах, виростають спокійними, адекватними, врівноваженими, більш самодостатніми та впевненими в собі. У цьому плані роль батьків ідеальна.

Кому під силу?

Виявляється, аби в дітей не було комплексів та проблем, пов’язаних зі сприйняттям мами, батько повинен з самого дитинства переключати увагу свого чада з мами на себе. Особливо це важливо, коли мати, наприклад, кличе до себе дитину, а батько відзиває її до себе.

На жаль, сьогодні доволі часто до дитячих психологів приходять підлітки, у яких серйозні проблеми у стосунках з мамою.

У більшій мірі це стосується дівчат. Якщо мати з самого дитинства була для дитини авторитетом, їм двом буде дуже важко позбутися залежності одне від одного. І це виявлятиметься в усьому: у чварах, у величезній прив’язаності, у неможливості приймати самостійно рішення. У цьому плані роль батька унікальна — він має змалечку привчати малюка до незалежності.